Киця чорнява, гамно таке, плететься під ногами, і мяває таким своїм нєжним голосом, мовляв, жрать дай, а я йду на кухню, а воно в'ється, сука, як барвінок. Я, шоб ту кицю чорняву не вколошкати на місці, роблю маневр їбалом об двері. Дуже красіві фінгали будуть. Ну й киця, чорнява, власне, блять